Пам’ятаю, як навесні 1937 року мій батько Степан Григорович Кайдан (1909 -1990) взяв щойно куплений фотоапарат – і ми з ним пішли «фіксувати історію» Броварів. Того року в місті була велика повінь – вода текла поверх дороги по вулиці Київській з теперішнього житлового масиву, бо не вміщалася в канавах. Тобто на Розвилці був справжній потоп. Щоб на фото було видно дорогу на вулиці Кірова, батько зашрихував її на скляному негативі – тоді були такі. (Це я пояснюю, чому на фото штрихи).
А головне – батько сфотографував нашу Петропавлівську церкву, що стояла там, де нині ЗОШ №1. І добре, що встиг зробити це унікальне фото, бо через 2-3 місяці, церкви не стало. Церква була велика, простора, п’ятикупольна. Центральний вхід – з боку Києва, боковий – з двору.
Войовничі атеїсти ще в 1935 році почали руйнувати її – спиляли хрести, зруйнували білокам’яну з чавунними решітками огорожу, повикидали ікони, забрали церковне начиння. У вівтарі на іконах танцювали. Дехто з вірян устиг забрати кілька ікон додому. Церкву перетворили на комору.
А влітку 1937 року храм зруйнували. Я бачила на власні очі, як кілька кремезних броварських чоловіків товстим канатом обв’язали центральний позолочений купол і, розхитавши, звалили його на землю…
Ми з троюрідною сестрою Вірою Гамалій гралися у них на ґанку. Це було якраз навпроти церкви, де тепер кафе «Віктор». Ця картина лишилася в моїй пам’яті назавжди.
Унікальне фото збереглося. Але, мабуть, фотограф був тоді ще недосвідченим, і знімок вийшов темним. Уже після смерті батьків я вирішила його оновити. Довго ходила в Києві в різні фотоательє, проте ніхто не хотів братися за таку роботу. Та нарешті один майстер погодився допомогти. Оновлена картинка стала світлішою. Нове фото я розмножила для родичів. Збільшений варіант подарувала своїй школі №1, в краєзнавчий музей… Тепер хоч на фотографії можемо милуватися такою красою. А старожили ще пам’ятають, як ходили туди на службу і яка красива церква була всередині.
Боже, прости людям гріхи минулі дай сили й можливості спокутувати праведними ділами во славу Броварів і рідної України.
Р. Щербакова-Кайдан
P.S. У 1937 році, сфотографувавши церкву, ми з батьком пішли далі в бік Києва і зробили фото хати Михайла Васильовича Гамалія (це двоюрідний батьків брат) – батька Дмитра Михайловича Гамалія. Жили вони навпроти церкви. Це теж унікальне фото.
Просмотры(43)
